Дифтерія

дифтерія

Дифтерія є серйозною бактеріальною інфекцією, яка зазвичай атакує слизові оболонки носа та горла. Дифтерію можна успішно лікувати медикаментозно. Проте на пізніх стадіях вона може уражати серце, нирки та нервову систему. Навіть із лікуванням дифтерія може мати смертельні наслідки, особливо у дітей. 

Види дифтерії:

  • Респіраторна дифтерія. (Вражає ніс, горло, мигдалики або гортань (голосовий апарат). Симптоми залежать від того, які саме ділянки уражені. Іноді цей вид називають дифтерією горла.)
  • Шкірна дифтерія. (Проявляється у вигляді висипу, виразок або пухирів на шкірі. Частіше зустрічається в тропічних регіонах або в місцях із поганими санітарними умовами та великим скупченням людей.)

Яким шляхом передається дифтерія?

Дифтерією можна заразитися через повітряно-крапельний шлях (чхання, кашель) або при контакті з предметами, на яких є бактерії. Також інфекція може передаватися через відкриті рани або заражений одяг. Перехворіти на дифтерію можна більше одного разу.

Симптоми та ознаки дифтерії

У деяких випадках таке бактеріальне зараження може викликати лише легкі симптоми або взагалі не мати очевидних проявів. Такі люди, які не підозрюють про свою інфекцію, називаються носіями дифтерії, оскільки можуть поширювати хворобу, не відчуваючи її симптомів. Зазвичай ознаки дифтерії проявляються через 2–5 днів після зараження. Основні симптоми можуть включати:

Ускладнення можуть включати запалення серця та нервів. Для невакцинованих осіб без належного лікування дифтерія може бути смертельною приблизно в 30% випадків, причому діти віком до 5 років мають більший ризик смерті.

Що спричиняє дифтерію?

Дифтерію викликають бактерії, які прикріплюються до слизової оболонки дихальної системи та виробляють токсин. Цей токсин пошкоджує клітини дихальної тканини, і через 2–3 дні на уражених ділянках утворюється щільний сірий наліт. Він може поширюватися на голосові зв’язки, горло, ніс та мигдалики, що ускладнює дихання та ковтання.

Лікування дифтерії

Лікування дифтерії починається негайно, іноді ще до підтвердження лабораторних результатів. Лікар призначає антитоксин для зупинки пошкоджень органів і антибіотики, зазвичай пеніцилін або еритроміцин, для боротьби з інфекцією.

Хворих ізолюють, щоб уникнути поширення хвороби. Після 48 годин прийому антибіотиків інфікована людина вже не заразна. Після завершення лікування проводять додаткові тести, щоб переконатися, що бактерії зникли. Потім вводять вакцину для запобігання повторним інфекціям.

Ускладнення дифтерії можуть включати:

  • Блокування дихальних шляхів;
  • Пошкодження серцевого м’яза;
  • Пошкодження нервів;
  • Млявість або параліч;
  • Інфекція або втрата функції легень.

Профілактика 

Зараз існує багато вакцин, розроблених для захисту від дифтерії. Деякі з них забезпечують захист від кількох інфекцій одночасно, таких як коклюш і правець. Існують різні графіки вакцинації, включаючи ревакцинацію після початкової серії щеплень.

Зазвичай побічні ефекти вакцини включають лихоманку, біль або почервоніння в місці уколу, і рідко — алергічну реакцію на вакцину.

Використанні джерела:

https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/diphtheria

https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/diphtheria/symptoms-causes/syc-20351897

https://www.cdc.gov/diphtheria/index.html

https://my.clevelandclinic.org/health/diseases/17870-diphtheria

Схожі записи