Діабетична стопа – небезпечне ускладнення цукрового діабету

Діабетична стопа або ж синдром діабетичної стопи (СДС), він же синдром стопи діабетика (ССД) розвивається у більшості хворих на цукровий діабет (ЦД). Зазвичай він розвивається через 15-20 років після появи цукрового діабету. 

За світовою статистикою 50-70 % ампутацій ніг (нижніх кінцівок), не пов’язаних із травмами, виконують хворим на цукровий діабет із синдромом діабетичної стопи. СДС підвищує ризик ампутації нижніх кінцівок у 25 разів, порівняно з людьми, котрі не хворіють на цукровий діабет.

Що собою являє синдром діабетичної стопи 

Це важке ускладнення цукрового діабету будь-якого типу (вроджений чи набутий, 1 чи 2 типу, інсулінозалежний чи інсулінонезалежний), яке розвивається у переважної більшості пацієнтів із цукровим діабетом. Чим триваліше особа хворіє на цукровий діабет, тим вище ризик розвитку синдрому діабетичної стопи.

Синдром діабетичної стопи – це комплекс патологічних змін клітинного рівня в усіх тканинах стопи, що призводить до порушення живлення тканин і некротичних змін у них. Тобто при синдромі стопи діабетика відбувається поступове відмирання стопи. 

На початкових стадіях розвитку процеси відновлення тканин та формування нових (репарація) переважають над некротичними змінами (відмирання), що дозволяє певний час розвиватися синдрому діабетичної стопи безсимптомно, а пацієнту жити звичним життям. Але з часом некротичні процеси переважають над репаративними – перебіг синдрому стає більш стрімким, стадії хвороби швидко переходять від початкових до більш тяжких.

Чому розвивається синдром діабетичної стопи

Синдром діабетичної стопи є планомірним ускладненням цукрового діабету, і розвивається в зв’язку з патологічними змінами в клітинах та тканинах, які відбуваються в організмі на фоні ЦД. А саме:

• діабетичної мікро- та макроангіопатія – патологічні зміни в судинах малого, середнього та крупного калібрів. Призводять до кисневого голодування тканин та їх недостатнього живлення (трофіки);
• діабетичної полінейропатії – патологічні зміни в нервах, особливо виражені в нервах нижньої кінцівки. Посилює недостатність трофіки тканин нижніх кінцівок, призводить до поступової втрати, аж до повної, чутливості стоп, гомілок, стегон. Із-за чого людина не відчуває дотиків, болю, температур (гаряче, холодне) та інших подразників. Як результат, хворі на синдром діабетичної стопи не помічають травм, ран, опіків та відморожень. А будь-яка травма не лише наносить пряму шкоду організму, але і є вхідними воротами для проникнення у нього інфекції. Із-за полінейропатії хворі часто не звертаються вчасно за медичною допомогою, що призводить до ампутації нижніх кінцівок заради спасіння життя.

Враховуючи низьку регенеративну (до самостійного відновлення пошкоджених тканин) функцію та знижений імунітет у хворих на цукровий діабет, синдром діабетичної стопи є грізним і підступним ускладненням цукрового діабету. В більшості випадків лікування СДС хірургічне.

Які тканини вражає синдром діабетичної стопи ?

Синдрому діабетичної стопи розвивається поступово, але вражає всі тканини стопи:

• шкіру;
• підшкірну жирову клітковину;
• апоневрози, фасції;
• м’язи;
• судини;
• нерви;
• кістки та окістя.

Це обумовлює некротичні зміни в усіх шарах стопи і швидкий розвиток гнійних процесів або гангрени пальців, частин стопи чи її усієї, або гангрени гомілки і стегна.

Чим небезпечний синдром стопи діабетика

Синдром стопи діабетика, крім того, що сам по собі є ускладненням цукрового діабету, яке свідчить по прогресування хвороби і її важкість, небезпечний власними ускладненнями:

• гангреною (є однією із стадій запущеного СДС);
• сепсисом;
• нирковою недостатністю;
• поліорганною недостатністю.

Перелічені ускладнення без своєчасного і правильно підібраного лікування призводять до летального кінця.

Небезпека синдрому діабетичної стопи криється і в тому, що на запущених стадіях єдине ефективне лікування – операція. Нерідко це ампутація стопи або ноги на рівні різних частин гомілки чи стегна.

Синдром діабетичної стопи – важке ускладнення цукрового діабету, що потребує своєчасного і правильно підібраного лікування в залежності від конкретних стадій. Якщо не лікувати синдром стопи діабетика на ранніх стадіях, то для пацієнта все може завершитися ампутацією ноги або навіть летальним кінцем.

Автор – хірург відділеня кістково-гнійної хірургії та діабетичної стопи Кропивницької міської лікарні швидкої медичної допомоги Кислиця Євген Влодимирович